Прісцилла Ачапка
| Прісцилла Ачапка | |
|---|---|
| Народилася | Бенуе |
| Країна |  Нігерія |
| Діяльність | підприємниця, захисниця довкілля |
| Alma mater | Гарвардський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Знання мов | англійська |
| Magnum opus | Women Environment Programd |
| Волосся | чорне |
Прісцилла Мбарумун Ачакпа[1] — нігерійська екологічна активістка. Вона є засновницею та глобальним президентом Програми захисту довкілля жінок (WEP), яка надає жінкам стійкі рішення повсякденних проблем.[2][3] Перед цим вона була виконавчим директором WEP.[4][5]
У Раді співпраці з водопостачання та санітарії Ачакпа займає посаду Національної координаторки Нігерії.[6][7] Вона є головою правління Фонду розширення прав і можливостей молоді Абаагу. В Екологічній програмі ООН її обрали співпосередницею.[8]
Ачакпа вийшла заміж у 16 років, стала матір'ю трьох дітей. Її чоловік помер, залишивши її молодою вдовою.[9] Сім'я чоловіка позбавила її спадщини, і вона вступила до школи за спеціальністю «Дослідження розвитку», «Бізнес-адміністрування та менеджмент»[4][10], а потім — аспірантуру з менеджменту та ділового адміністрування та за спеціальністю «Дослідження розвитку».[11] Вона отримала ступінь доктора філософії з Університету бізнес-інженерії та менеджменту в Баня-Луці та професійний сертифікат Школи бізнесу Гарвардського університету.[12]
З 1989 по 2001 рік Ачакпа працювала в Savannah Bank[12] і, щоб стати активісткою охорони навколишнього середовища для довгої кар'єри в громадській роботі, почала читати курси з екологічних проблем.[11] Основним фокусом її роботи є необхідність включення гендерних питань у планування та управління водними ресурсами.[4] Вона працювала делегаткою від Нігерії у Жіночому комітеті, а також виступила від Жіночого та гендерного виборчого округу на саміті ООН з питань клімату.[13] Ачакпа була обрана співпосередницею «Основної жіночої групи» Програми ООН з навколишнього середовища.[8] На цій посаді вона консультувала національні жіночі мережі щодо екологічної політики та процедур та заходів ООН, а також працювала зі збору коштів для головної жіночої групи.[8] Вона є головою правління Фонду Абаагу з розширення прав і можливостей молоді та соціальної реінтеграції.[14]
Ачакпа є засновницею і глобальним президентом (колишній виконавчий директор) неурядової організації «Жіноча екологічна програма» (WEP), яка вплинула на жінок, надаючи стійкі рішення повсякденних проблем.[2][4][5][15][16] Основна увага WEP приділяється зміні клімату.[17] Вони мають офіси в Нігерії, Буркіна-Фасо, Того, США.[18] У 2012 році Ачакпа брала участь у переговорах на Конференції ООН зі сталого розвитку (Ріо+20); її основним внеском було додавання гендеру як ключового важливого компонента в цілі сталого розвитку.[19] Вона виступала на асамблеї ООН у Найробі про важливість прав жінок у зв'язку з екологічною активністю.[20]
Ачакпа також займає посаду Національної координаторки для Нігерії у Раді співпраці з водопостачання та санітарії (WSSCC), філії Управління ООН з обслуговування проектів (UNOPS).[6][7]
У 2015 році журнал Vogue опублікував про її в статті на Конференції ООН зі зміни клімату 2015 року, яка назвала її однією з 13 «грізних жінок, які ідуть цим шляхом».[21][22]
З 2013 року Ачакпа є членом фонду Ашоки.[9] Її назвали «Еко-героїнею» німецький Deutsche Welle та нігерійський телеканал Channels Television.[10] Вона отримала нагороду за екологічні інновації від Deutsche Welle.[6] Нобелівська жіноча ініціатива згадала Ачакпу як видатну активістку.[10]
- ↑ Priscilla Mbarumun Achakpa | Ashoka | Everyone a Changemaker. www.ashoka.org (амер.). Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ а б Women Environmental Programme Board Members. WEP. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Priscilla Achakpa. Sustainable Futures in Africa (амер.). Архів оригіналу за 25 вересня 2023. Процитовано 1 березня 2022.
- ↑ а б в г Lebada, Ana Maria (27 березня 2018). unga-launches-ten-year-action-plan-on-water-for-sustainable-development. International Institute for Sustainable Development. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ а б Sadhguru to speak at UN on World Water Day. The Siasat Daily, Hyderabad. 20 березня 2019. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ а б в National Coordinator Priscilla Achakpa receives environmental innovation award. Water Supply and Sanitation Collaborative Council. June 2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ а б Council Seeks Safe Disposal Of Menstrual Waste. Montage Africa. 27 жовтня 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ а б в Nigeria Pricilla Achakpa elected as co-facilitator of Women's Major Group to UNEP. EcoGreen News. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ а б Priscilla Mbarumun Achakpa. Ashoka. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ а б в Meet Priscilla Achakpa, Nigeria. 28 листопада 2018. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ а б Meet Priscilla Achakpa, Nigeria. Nobel Women's Initiative (амер.). 28 листопада 2018. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ а б United Nations: Our Team in Nigeria. United Nations. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Kaptoyo, Edna; Achakpa, Priscilla (4 грудня 2015). African Women, Hit Hardest by Climate Change, Forge New Solutions Across the Continent. Democracy Now. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Board of Trustees. Charles & Doorsurgh Abaagu Foundation. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Meet the Eco Heroes - Nigeria-Environmental activism in times of economic crisis. DW.COM (брит.). Deutsche Welle. 7 червня 2016. Процитовано 6 березня 2020.
- ↑ Schoon, Caroline (24 січня 2018). Priscilla Achakpa. Women2030. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Interview: Eco-activist Priscilla Achakpa. Deutsche Welle. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Priscilla Mbarumun Achakpa. The Official Website of the European Union. European Union: Capacity4dev. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ Alqali, Adam. Interview: "Gender mainstreaming critical for the success of SDGs in Africa" – Priscilla Achakpa. African News Page. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ David, Rohit (5 грудня 2017). Women who have been tortured for the environment. The Economic Times. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ Russell, Cameron (30 листопада 2015). Climate Warriors. Vogue. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Vogue Features Women Climate Warriors. WEDO (амер.). 3 грудня 2015. Процитовано 27 травня 2021.
